Позначка: війни

Я залишала Україну 31-го жовтня 2021-го року. Проходила паспортний контроль в Одеському аеропорті. Прикордонниця поставила штамп про виїзд у моєму німецькому закордонному паспорті і раптом запитала мене, чи не родом з України мої батьки. «Ні, але мої дідусь і бабуся – так», відповіла я, відчуваючи незрозуміле досі почуття гордості. Жінка тепло всміхнулася і зробила ще важчим вже й без того важке прощання з Україною після п’яти місяців перебування тут.

Продовжити читання “Біль розлуки”

Десять років ця історія не виходила їй з голови. Врешті-решт, Катаріна Мартін-Віролайнен виклала у книзі те, що пережила її бабуся Юлія. Історія, яку покладено в основу роману «Тиша в Ной-Ландау»*, опублікованого у 2021-му році, починається в Ной-Карлсрує, колишній німецькій колонії, що розташована на північний схід від Одеси. Я супроводжую авторку у це місце в Україні. Там ми говоримо про життя людей, для яких Ной-Карлсрує був домом до 1944-го року; про кропітку пошукову роботу і потребу у перервах від писання. КатарінаМартін-Віролайнен, авторка з російських німців, також описує, як це — вперше стояти там, де вона провела два роки подумки.

Продовжити читання “Тиша в Ной-Карлсрує”

22 жовтня 1941 р. радянські партизани підірвали штаб румунських та німецьких окупантів в Одесі. Внаслідок цього загинуло 67 людей, серед них 16 румунських та четверо німецьких офіцерів. Жадаючи помсти, окупанти загнали євреїв у дев’ять казарм з боєприпасами на околиці міста та підпалили їх. Близько 25 000 осіб, переважно жінки, діти та люди похилого віку єврейського походження, були спалені живцем. Ті, що відважувалися на втечу, були розстріляні або ж підірвані в повітрі. Я поспілкувалася з Марілуїзою Бек, директоркою Центру ліберальної сучасності відділу Східної Європи, про те, чому ця «одеська різанина», як і більшість інших подібних трагедій в Україні, ледь відомі широкому загалу та як берлінський осередок Центру ліберальної сучасності  хоче привернути увагу сучасників до цього злочину.

Продовжити читання “Одеський Бабин Яр”